Козачок, чка, ж. Ум. отъ козак.

1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281.

2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.

3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки… ворушаться по землі. Г. Барв. 541.

4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 265.