Кобилка, ки, ж.

1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439.

2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164.

3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179.

4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. См. Лук. Черниг. у.

5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282.

6) Грудная кость у птицъ (cicada).

7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29.

8) Часть начиння. См. Начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18.

9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 259.