Ключик, ка, м. Ум. отъ ключ.

1) См. Ключ.

2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 255.