Качка, ки, ж.

1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка. Мет.

2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. См. Звіяшки и самотока. МУЕ. III. 14. Шух. І. 150.

3) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 16. Ум. Качечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 228.