Карабін, на, м. = Карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. Карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 220.