Карабин, ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Мет. Ум. Караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик. Гол. І. 149.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 219.