Зорній, я, є. Заревой. Як ліпшім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає,… поети, мов боги, ні нащо не вважають і пісню зорнюю про дольній світ співають. К. Дз. 214. Зорнути. См. Зринати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 180.