Злодюга, ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160.