Зба́нок, нку, м.

1) = Збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387.

2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. Зба́ночок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 121.