Заїжджа́ти, жа́ю, єш, гл. = Заїздити. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 42.