Залі́зце, ця, с.

1) Ум. отъ залізо.

2) Залі́зця каркові, лютрові. См. Лютрові залі́́зця. Вх. Пч. II. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 59.