Заверну́ти, ся. См. Заверта́ти, ся. Заверт, ту, м.
1) = Завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823.
2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 14.