Дя́ка, ки, ж.

1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. Дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов…. Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23.

2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.