Дупе́льце, ця, с.

1) Ум. отъ дупло.

2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. Дупе́личко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 456.