Гунцво́т, та, м.

1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173.

2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 340.