Гнати, жену, неш, гл.

1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. Гоном гнати. Быстро гнать. Харьк.

2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Молодих рекрут женуть кудись через наше село. Г. Барв. 406.

3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько. МВ. І. 105.

4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали. Чуб. ІІІ. 335.

5) — горілку. КС. 1882. І. 225.

6) — гони. См. Гони. — химороди. См. Химороди.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 292.