Вуж, жа, м.

1) Змѣя ужъ.

2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 259.