Волочок, чка, м.

1) Ум. отъ волок. Браун. 39. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш. Мнж. 88.

2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Сим. 96. Горілку, то що, возять у Січ…. Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п’є і душ десять час тує. ЗОЮР. І. 156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 252.