Вечорина, ни, ж.

1) = Вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195.

2) = Вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91.

3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. Вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 144.