Вершина, ни, ж.

1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі. Макс.

2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки. Стор. II. 258.

3) = Вершок 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 141.