Вежа, жі, ж.

1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141.

2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує.

3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. См. Дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 130.