Борщівник, ка, м.

1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ.

2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ.

3) Любитель борща. Ум. Борщівничок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 89.