Божок, жка, м.

1) Ум. отъ біг, бог. Фр. Пр. 101.

2) Идолъ, кумиръ.

3) Родъ дѣтской игры. Ив.

4) — свинний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. См. Богун 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 82.