БІГ1, у, ч.
1. Дія за знач. бі́гти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб., І, 1955, 189); Від швидкого бігу налатало серце (Собко, Шлях.., 1948, 27); День розпочинавсь.. піснею гудків, бігом на далекім перегоні вугільних маршрутних поїздів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 38); Історична гребля перетнула велику ріку, велетенським луком випнулася напроти течії, біг води направляє в турбіни (Ю. Янов., IV, 1959, 139); Аж поки кров свій не спинила біг, моя любов сіятиме зорею в очах твоїх (Сос., Так ніхто.., 1960, 79); Світова історія за останні дні надзвичайно прискорила свій біг до всесвітньої робітничої революції (Ленін, 28, 1951, 83).
◊ З бі́гом ча́су — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку (ході) подій.
2. спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні по доріжці стадіону або в природних умовах по пересіченій місцевості і становлять головну складову частину легкої атлетики. Всі вправи художньої гімнастики.. побудовані на поєднанні ходьби, бігу і стрибків (Худ. гімнаст., 1958, 4).
БІГ2 див. бог.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 1. — С. 174.
Біг и Бог, Бога, м.
1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19.
2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440.
3) Старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить… Вже до воріт, за двір… — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228.
4) Скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203.
5) Біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І.
6) Біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Камен. у.
7) Біг дав. Есть, имѣется. Галиц.
8) Богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк.
9) Знати богу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9.
10) Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у.
11) Своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114.
12) Ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222.
13) За малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму… не опанував. К. ЦН. 219.
14) За невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163.
15) Спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29.
16) Коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223.
17) У бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у.
18) См. Бі. Ум. Богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста… «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
Біг, гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 1. — С. 60.
