Билиця, ці, ж.

1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч.

2) = Билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. І. 211.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 55.