Берест, та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140.
2) — білий = береза, Betula alba. Вх. Лем. 392.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Н. Вол. у. Ум. Бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив’язав коня до берестонька. Мет. Ув. Берестище, берестяна.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 52.