Безконечниця, ці ж.

1) = Безконечник 2.

2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 41.