Баштанник, ка, м.

1) Хозяинъ бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. ІІІ. 103.

2) Сторожъ при бакшѣ.

3) Баштанни́к. Воръ изъ старыхъ толстыхъ елей. Шух. І. 177. См. Башта 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 35.