Про УКРЛІТ.ORG

піти

ПІ́ТИ див. пі́яти.

ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док.

1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Шевч., І, 1963, 140); Коні сіпнули, пішли по ниві (Мирний, IV, 1955, 243); Мати каже: «Помолися, сину..» Помолився я. Пішли (Тют., Вир, 1964, 29); // Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. Пішов [Улас] тихою ступою, підпираючись паличкою (Кв.-Осн., II, 1956, 238); Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (Коцюб., І, 1955, 239); Пішли [бійці] майже бігцем, беручи гвинтівки наперевіс (Гончар, II, 1959, 418).

◊ Піти́ по п’я́тах див. п’ята́.

2. Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту — їхати, пливти, летіти). Зиркнув [Зевс], мигнув, махнув рукою Над Тибром, чудною рікою, Всі врозтіч кораблі пішли (Котл., І, 1952, 219); З уклону пішов поїзд (Довж., І, 1958, 39); Від вапнякової смуги.. пішли трактори з причіпними плугами (Мур., Бук. повість, 1959, 303); // Почати пересуватися — поїхати, поскакати верхи і т. ін. Пішло одважне військо Через нетрі та пустині (Л. Укр., І, 1951, 374); // Почати пересуватися — пливти, летіти з місця на місце (про косяки риб, зграї птахів, деяких дрібних тварин і т. ін.). Пізно в цьому році пішла скумбрія (Збан., Сеспель, 1961, 133); Над лугом підуть тихим льотом журавлі (Ю. Янов., V, 1959, 76); // Почати пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). — Колись таки прийде час: навстіж розкриються золоті ворота, і сонце піде небом, а щастя землею (Стельмах, І, 1962, 220); // Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі (про воду, хвилі і т. ін.). Пішла хвиля.. далеко по гладенькому поверсі води (Н.-Лев., І, 1956, 60); Незабаром пішла крига на річках (Багмут, Опов., 1959, 53); // Попливти, розійтися на поверхні води. Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (Головко, І, 1957, 450); // Переходити, передаватися із рук у руки. За сим тут началось [почалось] гуляння, І чарочка пішла кругом (Котл., І, 1952, 271); // Почати рухатися, переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.). Струм пішов у електромережу; // розм. Відправитися поштою, телеграфом (про листи, посилки, телеграми і т. ін.). Вчора я доїхала сюди в полудні, але не писала, бо раз, що була втомлена, а друге, що все одно лист не пішов би, — тут пошта йде не щодня, а тричі на тиждень (Л. Укр., V, 1956, 359); З армійського вузла зв’язку в Міністерство електростанцій пішла телеграма (Голов., Тополя.., 1965, 60); Сьогодні посилка з книгами піде у Лондон (Знання.., 10, 1967, 11); // розм. Передатися, переслатися для затвердження, розгляду і т. ін. (про накази, проекти, справи тощо). — Та ще не тужи, — сказав один панич [Ївзі], виходячи з суда. — Ще діло пішло в губернію (Кв.-Осн., II, 1956, 281).

Піти́ на дно див. дно; Піти́ на поса́дку див. поса́дка; Піти́ по рука́х див. рука́.

3. Вийти, вирушити в певному напрямі, кудись, до кого-, чого-небудь. Не заходячи додому, пішов [Наум] у город (Кв.-Осн., II, 1956, 82); [Хуса:] Так що ж? Піди до матері моєї і попроси її… (Л. Укр., III, 1952, 146); Вона пішла туди [на фронт], де гоять братні рани, де на очах журба, а в серці тільки дим… (Сос., І, 1957, 289); // Зайти до якого-небудь приміщення. Він пішов у канцелярію й показав старшині бомагу [папірець] (Коцюб., І, 1955, 450); Уляна, плачучи, пішла в сіни (Тют., Вир, 1964, 401); // з інфін., по кого — що, до чого, на що і т. ін. Вийти, вирушити кудись з певною метою. Уранці ухопила [Оксана] відра і пішла по воду (Кв.-Осн., II, 1956, 433); Попрощались молодята, пішов Михайло чумакувати (Вовчок, І, 1955, 96); Другого дня після того, як Микола покинув Нимидору й пішов на заробітки, Нимидора мусила йти на панщину (Н.-Лев., II, 1956, 242); // перев. від кого — чого. Залишити, покинути кого-, що-небудь; відійти. — Ще й году нема, як ти пішов від нас, а навчився письма і співати вмієш (Кв.-Осн., II, 1956, 69); Через кілька місяців після шлюбу вона пішла від чоловіка (Жур., Звич. турботи, 1960, 23); // Вийти за межі якого-небудь місця, з якогось приміщення і т. ін. Довго управитель і сварився, і умовляв людей: вони далі й слухати його не стали, пішли геть (Вовчок, І, 1955, 177); То блідна, а то ще блідніша.. пішла Уляна з попової хати (Мирний, І, 1954, 305); Першим бажанням Черкашина було встати й піти геть (Дмит., Розлука, 1957, 160); // Здійснити наступ на кого-небудь; виступати в похід. — Можна піти на Туреччину або на татарву! (Довж., І, 1958, 230); Тікаймо в Січ, Тарасе милий, ми звідти підем на панів! (Сос., І, 1957, 353); // Почати активно діяти проти кого-, чого-небудь. Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним, і вона пішла на Дороша, а він відходив назад (Тют., Вир, 1964, 156); Що зосталось би від нього самого, якби пішов насупроти цієї розбушованої сили-стихії, що зробила його отаманом (Гончар, II, 1959, 335); // У формі наказ. сп. разом з дієсловом наказ. сп. підсилює спонукання до початку якої-небудь дії. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі (Тич., І, 1946, 26); — Ану, піди витруси своє добро (Тют., Вир, 1964, 526).

Піти́ на пе́нсію — стати пенсіонером; Піти́ у відпу́стку див. відпу́стка; Піти́ у відста́вку див. відста́вка.

◊ Дале́ко піти́ див. дале́ко; Мов згори́ пішло́ кому — перестало щастити. Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Хотк., II, 1966, 279); Недале́ко піти́ див. недале́ко; Піти́ вго́ру див. вго́ру; Піти́ ви́соко [уго́ру] — піднятися на вищий рівень, зайняти вище становище в суспільстві. Давні товариші його відцуралися.., дехто високо пішов угору.., а йому доля підставила ногу — перечепила (Мирний, І, 1954, 148); — По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Тют., Вир, 1964, 70); Піти́ в лю́ди див. лю́ди; Піти́ в моги́лу (з життя́, від (од) нас, до бо́га і т. ін.) те саме, що Лягти́ (піти́, іти́ і т. ін.) в (у) зе́млю [живи́м, живо́ю] (див. земля́). При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (Тесл., З книги життя, 1949, 73); Куліш [Микола] рано пішов з життя, залишивши великий слід в радянській драматургії (Рад. літ-во, 1, 1969, 78); Говорили люди в лютій скруті: — Вмер Ілліч. Пішов од нас Ілліч (Мал., Запов. джерело, 1959, 191); [Олеся:] Зараз після великодня померли батько, а за ними.. і мати пішли до бога (Кроп., II, 1958, 300); Піти́ в наро́д — зблизитися з народом, працювати на його благо (про революціонерів-народників). Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ, вів трудове життя, загартовував свої сили для революційно-демократичної боротьби (Укр. літ., 9, 1957, 63); Піти́ в тюрму́ (в остро́г, на (в) Сибі́р і т. ін.) опинитися ув’язненим, засланим. — А я зроблю скандал… Я не знаю, що зроблю… Піду в тюрму… На Сибір піду (Коцюб., II, 1955, 395); — Син замість батька пішов у острог, по своїй охоті, чи що? (Кв.-Осн., II, 1956, 278); — Тату, та це ж самосуд! За це і ви підете в Сибір! — несамовито гукнула [Орина] на батька (Стельмах, І, 1962, 464); Піти́ до чо́рта в зу́би див. чорт; Піти́ за водо́ю див. вода́; Піти́ з торба́ми (по сві́ту, по селу́ і т. ін.) дуже збідніти, стати жебраком. Сей бориславець пішов з торбами, той розпився (Фр., IV, 1950, 191); — Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, ..діло ваше. Тільки глядіть, щоб потім з торбами не пішли по селу (Стельмах, І, 1962, 356); Піти́ з ху́рою див. ху́ра; Піти́ назу́стріч див. назу́стріч; Піти́ на легки́й хліб (легкі́ хліба́) — жити на легко добуті кошти. Чи він серйозно, чи жартує, чи на легкі хліба думає зовсім піти (Коцюба, Нові береги, 1959, 77); Піти́ на свій хліб — почати жити на власний заробіток. З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов [батько] (Головко, II, 1957, 213); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про Кроп., 1955, 6); Піти́ під ніж див. ніж 1; Піти́ під суд — відповісти перед судом за кримінальний злочин. — Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (Довж., І, 1958, 457); — А ось ви, серденько, напевне, таки підете під суд. — Та що ви, пане! Хай бог милує від такої напасті (Стельмах, І, 1962, 447); Піти́ про́ти кого, чого; Піти́ наперекі́р кому, чому — виступити проти кого-, чого-небудь. [Храпко:] Ти у мене покірна дочка, слухняна дитина… Ти не підеш проти батька (Мирний, V, 1955, 139); [Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (Корн., І, 1955, 74); Піти́ світ за́ очі (за очи́ма, у світ, світи́ і т. ін.) вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. Лукині хотілось утекти од Клима кудись далеко-далеко, чи в монастир, чи у степи, піти світ за очі, аби тільки не дивитись на нього (Н.-Лев., III, 1956, 356); Старий Муха таки й зайшов.. провідати товариша, а Невкипілиха йому й розповіла, що як пішов удосвіта кудись, та й досі нема, і сама не знає, куди він пішов світ за очі (Головко, II, 1957, 258); — Може, любиш кого другого? Кажи, не соромся; нехай я се сам почую від тебе та й піду світ за очима! (Кв.-Осн., II, 1956, 45); [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Качан (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Зар., Антеї, 1961, 75); Пішли́ на́ші вго́ру — хто-небудь поліпшив своє становище, зайняв вищу посаду і т. ін.; Як (мов, ні́би і т. ін.) піти́ (провали́тися) крізь зе́млю див. земля́.

4. Почати який-небудь вид роботи; стати кимсь за фахом. Що тут на світі робити? Пішов я до рала (Шевч., II, 1963, 81); Раїса мусила піти в учительки (Коцюб., І, 1955, 312); // Вступити куди-небудь на навчання. В той рік, як пішов син в авіаційне [училище], посаджено ці молоді топольки (Гончар, Тронка, 1963, 9); // Стати членом якого-небудь колективу, якоїсь організації і т. ін. Товариші мої Пішли у військо, кликали й мене (Л. Укр., І, 1951, 119).

Піти́ в на́йми див. на́йми; Піти́ до спі́лки див. спі́лка.

5. перев. з інфін. Почати виконувати певну дію, рухаючись. Секретар суду.. ухопив попа — і пішли удвох драти гопака (Мирний, III, 1954, 197); Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво (Тют., Вир, 1964, 21).

◊ Піти́ у (в) та́нець (тано́к, навпри́сідки, навпри́сядки і т. ін.) почати танцювати. Музики заграли, усі пішли у танець (Вовчок, І, 1955, 191); Пісню підхопили всі, пальці гармоніста побігли по ладах, ще кілька пар пішло в танець (Коп., Сусіди, 1955, 14); [Химка:] Так би, здається, і пішла в танок, якби було з ким, і без музики танцювала б!.. (Мирний, V, 1955, 223); Парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77).

6. Почати діяти певним чином, інакше, ніж раніше. Пішла голота на вигадки (Номис, 1864, № 14265); Акорди пішли в нелад, — і спинились, наче струни разом порвались (Н.-Лев., III, 1956, 305); // за ким — чим. Почати діяти згідно з чиїмись поглядами, принципами, наслідуючи кого-, що-небудь. [Едіта (дочитує сама твердим, сумним голосом):] Хто не прийме хреста свого і за мною не піде, не годен мене (Л. Укр., III, 1952, 57); За нашим прикладом піде вся наша пролетарія (Ю. Янов., II, 1958, 250); // на що. Виявити готовність до чого-небудь, погодитися на щось. Піти на запропоновані умови.

Коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́, у знач. вставн. сл. — якщо вже так повинно бути. — Я поїду до їх [них], коли вже на те пішло! — знов одказала Галя (Н.-Лев., І, 1956, 172); — Як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (Довж., І, 1958, 259); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру, — розщедрився Плачинда (Стельмах, І, 1962, 117); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (Гончар, III, 1959, 348); Піти́ на перегово́ри див. перегово́ри.

◊ Піти́ ва-ба́нк див. ва-ба́нк; Піти́ в закла́д див. закла́д; Піти́ в мо́ду див. мо́да; Піти́ з голово́ю в щось — те саме, що З голово́ю пори́нути (пірну́ти) (див. голова́). Ідуть [махновці].. штурмувати холодний осінній Сиваш, це безкрає Гниле море, де, може, й коней своїх потоплять і самі з головами підуть у трясовину… (Гончар, II, 1959, 430); Піти́ [і] у вого́нь і [у] во́ду див. вого́нь; Піти́ якимось ла́дом див. лад; Піти́ манівця́ми — добиватися мети не прямо, а обхідним шляхом; Піти́ на же́ртву див. же́ртва; Піти́ на компромі́с див. компромі́с; Піти́ на (в) лад див. лад; Піти́ на мирову́ див. мирови́й; Піти́ напроло́м — вирішити діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Де ж твоя горда воля поділася, Де завзяття боротись зі злом? Невже віра палка загубилася, Що ти здатна піти напролом? (Граб., І, 1959, 435); Турбай, вирішивши, що йому втрачати нічого, пішов напролом: — Пробачте.. Ви були в Пальмірі? (Руд., Остання шабля, 1959, 277); Піти́ на риск — вирішити рискувати. Оксен пішов на риск — він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Тют., Вир, 1964, 530); Піти́ на роже́н див. роже́н; Піти́ на смерть — бути готовим померти за кого-, що-небудь. Усі ми з піснею цією відважно підемо на смерть! (Сос., II, 1958, 496); — За нього люди на смерть підуть, а він у батька на пасіці медок тріскатиме (Тют., Вир, 1964, 346); Піти́ на хи́трість — схитрувати. — Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив [Петро] навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (Головко, І, 1957, 468); Піти́ на шко́ду кому, чому — стати на заваді, нашкодити і т. ін. кому-, чому-небудь. З пшеницею інше: сильні дощі пішли на шкоду рослині (Грим., Незакінч. роман, 1962, 252); Піти́ на чолі́ див. чоло́; Піти́ під ру́ку чию див. рука́; Піти́ по ни́шпорках див. ни́шпорка; Піти́ по сліда́х чиїх — почати діяти так, як хтось; Піти́ про́ти течії́ див. течія́; Піти́ шля́хом найме́ншого о́пору — зробити щось, уникаючи перешкод, труднощів; Пішло́ на гі́рше — стало гірше, погіршало. Думав — от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше (Коцюб., III, 1956, 458); Пішо́в у мо́ду див. мо́да; У (в) забрі́д піти́ див. забрі́д.

7. за кого і без додатка. Взяти шлюб, одружитися (про жінку); вийти заміж. — Я не піду за вашого сина, — промовила голосно Катря (Вовчок, І, 1955, 221); [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П’єси, 1959, 7).

Піти́ в при́йми див. при́йми; Піти́ до вінця́ див. віне́ць; Піти́ за́між див. за́між.

8. Використатися для чого-небудь, за якимсь призначенням. Оці будинки, покої… тепер підуть під школи (Коцюб., II, 1955, 83); — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель, щоб тратити та марнувати його по-дурному. Воно на стройку [будівництво] піде (Тют., Вир, 1964, 119); // Витратитися на кого-, що-небудь. Гай-гай, скільки грошви піде на витівку, а який толк з неї? (Стельмах, І, 1962, 461); Основні кошти цього року підуть на побудову житлового і соцкультпобутового фонду (Вітч., 5, 1956, 120).

◊ Крізь па́льці (по́між па́льцями) піти́ і т. ін. див. па́лець; Піти́ коби́лі (псу і т. ін.) під хвіст див. хвіст; Піти́ на ко́ри́сть див. ко́ри́сть; Піти́ по́лум’ям — згоріти. Тільки чиркнув сірником — піде все враз полум’ям (Донч., І, 1956, 67); Піти́ пра́хом (про́падом): а) нищитися, псуватися, пропадати і т. ін. [Р о м о д а н:] Як сів Гарбуз на нашу шию, все пішло прахом (Корн., II, 1955, 316); б) використовується як лайка. Сьогодні Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (Кучер, Трудна любов, 1960, 424); Пішло́ в прі́рву — марно витратилося що-небудь. Одлунали постріли, одсмерділи гази, часу немало пішло в прірву… (Ю. Янов., І, 1958, 55); Пішло́ (пі́де) з (за) ві́тром див. ві́тер.

9. Мати збут, почати користуватися попитом, продаватися. Швидко дестиляція зробилася кращою, і нафта пішла на торзі, витискаючи американську (Фр., VIII, 1952, 393).

◊ Піти́ з молотка́ — бути проданим з торгів. На початку XIX століття Ганські стали занепадати, розорюватись, маєтки їх один за одним пішли з молотка (Колг. Укр., 1, 1958, 4).

10. Почати поширюватися від чого-небудь, виходити з чогось (про дим, запах, тепло і т. ін.). Смаковитий запах від качки так і пішов по хаті (Мирний, IV,

1955, 363); Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок, і гудок озвавсь басисто. Із труби пішов димок… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99); // Почутися, пролунати (про звук, голос і т. ін.). Скаже й прикаже [о. Хведор], — зараз піде регіт по хатах (Н.-Лев., І, 1956, 117); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (Козл., Мандрівники, 1946, 10).

◊ [З] ди́мом пішло́ див. дим.

11. З’являтися, охопивши собою кого-, що-небудь. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка (Мирний, IV, 1955, 251); У Юзі аж плями пішли по лиці (Л. Укр., III, 1952, 650); Тільки від воєнного бруду вичистив [колодязь], як пішли чорні бурі — довелось ще чистити й після них (Гончар, Тронка, 1963, 54); // перен. Поширитися, розійтися (про відомості, чутки, славу і т. ін.). — Якби я посватана була, тогді б і нічого, а то хто-небудь побачить, та про мене ще й слава піде (Кв.-Осн., II, 1956, 51); По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля (Вовчок, І, 1955, 79); — Скоро.. поговір піде, що під батькове крильце заховалася… (Кучер, Трудна любов, 1960, 221).

◊ Моро́з пішо́в по́за шкі́рою (по́за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) див. моро́з.

12. Продовжитися, тривати в часі. Життя її знову пішло, як хід заведеного механізму (Дмит., Розлука, 1957, 94).

Пішо́в рік який кому — хтось вступив у такий-то рік свого життя. Юзі вже п’ятнадцятий рік пішов (Л. Укр., III, 1952, 656); Весною їй пішов вісімнадцятий рік (Ле, Історія.., 1947, 5).

13. Минати, проходити (про час та його відрізки, про певний період життя, розвитку, про якусь подію і т. ін.). Пішли дні за днями й часи за часами, попри-викали дітки, що нема старшого брата (Вовчок, І, 1955, 294); Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (Рильський, II, 1960, 270); // безос. А я нездужав та й нездужав. Вже на сьомий тиждень пішло, я все лежав (Вовчок, VI, 1956, 248).

14. Наставати, наступати, переходити в інший стан. — Може пройде, може спаде жар, — думає Тамара, — хоч би до ранку полегшало, тоді піде на одужання (Хижняк, Тамара, 1959, 190); Від’їжджаючи, просив [художник] Ганну доглянути за його речами і пообіцяв повернутися, як тільки по-справжньому піде на осінь (Коз., Сальвія, 1959, 38); // Почати виконуватися або здійснюватися. Пішли танці і співи (Фр., VIII, 1952, 64); Саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно (Головко, I, 1957, 318); Хлопці за держаки — «Давай» — Пішла робота (Головко, I, 1957, 348); Ця людина [механік] взялася створити з учнів дев’ятого класу комплексну молодіжну бригаду механізаторів, яка разом з навчанням у школі мала потроху допомагати своїм батькам у колгоспному виробництві.. Потім пішла практика (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 22); // Розпочинатися, точитися (про бесіду, розмову). Бесіда пішла жвавіше (Коцюб., І, 1955, 44); Потім про інше розмова пішла (Павл., Бистрина, 1959, 79); // Ставати інтенсивнішим — розвиватися, рости і т. ін. Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Тют., Вир, 1960, 84); // перен. Просунутися в певному напрямі, у своєму розвитку. Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів: діло пішло спірніше (Мирний, І, 1949, 231); Література пішла далеко вперед (Мал., Думки.., 1959, 41).

◊ [Не] піти́ в ру́ку кому — [не] стати корисним, принести вигоду [не принести вигоди], [не] пригодитися. Мабуть, дуже грішною була спадщина Кабашних, не пішла вона Лук’янові в руку: вилетіла в трубу (Гончар, Таврія, 1952, 37); Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку.. Він осилював її з усією пристрастю своєї впертої натури (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17); Піти́ як з ма́слом (по ма́слу) див. ма́сло; Так не пі́де — не буде здійснене що-небудь. — Ні, так не піде… Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154).

15. Почати падати зверху, литися (про опади). Після покрови пішли дощі (Мирний, І, 1954, 91); Увечері небо затяглося хмарами, насупилось, пішов дощ (Баш, Вибр., 1948, 80); // Почати просочуватися (про воду, кров). [Оксана:] Мовчи, Артеме, знову кров пішла… (Корн., І, 1955, 31); // Почати з’являтися, поступати або переміщатися, надходячи куди-, звідки-небудь. В цю мить з двох мартенів разом пішла сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 302); З одної бочки точать вже вуглець у мідяні «бідони», звідти він піде в резервуари інжекторів (Коцюб., І, 1955, 226).

16. Розташуватися певним чином (про будівлі, рельєф землі і т. ін.); набути певного напрямку або простягтися на якійсь відстані (про шлях, колію і т. ін.). Далі пішли обідрані хатки убогих людей (Мирний, III, 1954, 105); Черемош робився все більш покручений, а глибина у ньому щомить мінилася: то зовсім мілка вода, то на два метри углиб ямами піде (Мур., Бук. повість, 1959, 32); Стежка пішла все понад обривом (Хотк., II, 1966, 246); Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Кол., На фронті.., 1959, 11).

17. Взяти початок від кого-, чого-небудь, завдячити своїм існуванням чомусь. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Мирний, І, 1949, 368); Одні гомоніли, що прізвисько [Дунай] пішло від пісні (Стельмах, І, 1962, 234).

◊ Піти́ в ма́тір (в ба́тька) — виявитися схожим на матір [батька] якимись рисами зовнішності або вдачі. [Іван:] Був би [з Мар’яни] бідовий козак, що й казать! Не хуже [гірше] Олекси. В батька пішли (Вас., III, 1960, 30); Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (Стельмах, II, 1962, 105).

18. перев. із запереч. не, розм. Уживається в зворотах, що характеризують настання певного фізичного або психічного стану людини. Їжа не піде; Слова не підуть.

◊ Не пішла́ ча́рка до ро́та — не захотілося пити спиртного. Придививсь генерал: Аж Данило-гетьман Підморгнув, — цебто: знаємо, що ти… І на очі поліг тії хвилі туман, Не пішла навіть чарка до рота (Граб., І, 1959, 173); Піти́ в непа́м’ять див. непа́м’ять.

19. Почати діяти, працювати (про механізм, устаткування і т. ін.). Завод задвиготів, пішов (Мик., І, 1957, 96).

20. за чим. Настати за чим-небудь, замінити що-небудь (перев. про однорідні поняття). Балабуха випив і закусив пирогом. За першою чаркою пішла друга, за другою третя (Н.-Лев., III, 1956, 22).

◊ І пішо́в (пішла́, пішло́, пішли́) говори́ти (бала́кати і т. ін.) почати говорити багатослівно, не перериваючись. І пішов, і пішов наш Гарик просторікувати! Вже він сипав та сипав ті слова, мов горох з мішка (Чаб., Тече вода.., 1961, 107); Піти́ хо́дором — дуже захитатися, заколиватися. Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (Вас., II, 1959, 329); Пішло́ гуля́ти — дуже повіяти (про вітер), розгорітися (про вогонь) і т. ін. — Мабуть, зайнялася хата, а там вітер підхопив далі, і пішло гуляти по мужицькій праці (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 24).

21. чим. Зробити хід у грі в шахи, карти і т. ін. Піти конем; Піти дамою.

22. Увійти до складу чого-небудь. Я обіцяв «Повію» киянам до моїх повних творів, — повинна б піти до 4 тому (Мирний, V, 1955, 412); З готових оповідань одно даю до «Ради», а друге має піти у «Дзвін» (Коцюб., III, 1956, 419).

23. розм. Почати буйно рости, виростати. Гриби пішли; // Почати народжуватися, з’являтися один за одним. Може, одружиться, підуть діти та й забудеться страшна напасть (Стельмах, І, 1962, 418); Після одруження пішли сини, і довелося Катрі лишити шахту (Гур., Осок. друзі, 1946, 119).

◊ Піти́ в ріст — почати інтенсивно рости. На півдні ярі зернові пішли в ріст (Хлібороб Укр., 4, 1969, 3); Дуб пішов у ріст (Рудь, Гомін.., 1959, 107).

24. розм. Виявитися в певний час, з’явитися залежно від обставин. — Та трудно вже й там, — кланяючись, каже Остап. — Не ті тепер порядки пішли (Мирний, І, 1949, 132); — Дерево можна й пізніше позвозити, а двері й вікна, гляди, й переполовинять — тепер такий народ пішов! (Стельмах, І, 1962, 47); — І то правда, — зауважила Соломія, — дівчата пішли тепер не дуже-то сором’язливі (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 35); // Стати наявним, з’явитися. Пішли в Івановій хаті клопоти за клопотами (Мирний, II, 1954, 117); Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина (Тулуб, В степу.., 1964, 275).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 546.

Піти, піду́, деш, гл.

1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав.за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Ном. № 1906. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. Н. п. Уман. у. Димом догори пішло́. а) Сгорѣло. б) Пошло прахомъ. Ном. № 1904. — на посиденьки. Пойти въ гости, пойти посидѣть. Лебед. у. — на пропасть. Пойти на несчастье. — вогнем. Сгорѣть. — світ за очі. Пойти куда глаза глядятъ. — в танець. Пойти танцовать. — в непам’ять. См. Непам’ять.

2) — заміж. Выйти замужъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 188.

вгору