ПОСА́ДКА¹, и, ж.

1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (Коп., Вибр., 1953, 537); Солдат Гордій порадив скопати не якусь там грядку, а весь город і позичив на посадку картоплі (Юхвід, Оля, 1959, 104).

2. перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі. — Дивіться, — сказав він до Семена, — усі наші весняні посадки прийнялися (Собко, Біле полум’я, 1952, 48); В нічному синюватому мареві було видно молоду посадку (Ткач, Плем’я.., 1961, 194); // Ділянка, на якій посаджено дерева. Ровами та посадкою прокрадалася [Марія] в напрямі до мосту (Ле, Клен. лист, 1960, 74).

3. Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою. З репродуктора чути голос: «Починається посадка на поїзд № 54 Москва — Тбілісі. Поїзд стоїть на першій колії» (Коч., II, 1956, 237); На скупо освітленому пероні, мов піна на скаламученій воді, мелькали люди. Одні бігли на посадку, інші поспішали до міста (Кол., Терен.., 1959, 360); // Розміщення війська у вагонах поїзда, на судні, літаку і т. ін. Переправлялись по троє маленьким човником.. Втомлений за ніч, Гуменний присів на трухлявий вологий корч, дивлячись на той бік, де Кацо керував посадкою (Гончар, І, 1954, 436); На воді шлюпки. Йде посадка десанту (Рад. Укр., 29.VII 1967, 4).

4. ав. Приземлення літака або якого-небудь іншого літального апарата. Літак кружляє над крижиною, заходячи на посадку (Перв., Дикий мед, 1963, 6); З невисокого скляного будиночка пильно стежив за всіма польотами черговий по аеродрому, даючи дозвіл на зліт чи посадку (Собко, Срібний корабель, 1961, 41); — Після вимушеної посадки літака ми з генералом добираємось до Одеси по землі (Ю. Янов., І, 1954, 203); // Опускання міжпланетного космічного корабля чи літального апарата на поверхню якого-небудь небесного тіла. 3 лютого 1966 року радянська автоматична станція «Луна-9» уперше в історії здійснила м’яку посадку на Місяць (Наука.., 11, 1967, 17).

5. Манера вершника триматися в сідлі; кавалерійська постава. Чепіга підвівся на стременах, його бистрий погляд зиркнув по колоні вершників. Хвацько набакирені шапки, гордовиті посадки, сміливий вираз засмаглих облич — все це тішило старого отамана (Добр., Очак. розмир, 1965, 228).

6. рідко. Положення тіла під час сидіння. Викривлення хребта бувають при неправильній посадці на стільці або на парті (Шк. гігієна, 1954, 69); // Манера тримати голову; постава. Його не переставав мучити невиразний спогад: десь він цього чоловіка бачив. Раптом згадав: якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови… (Собко, Скеля.., 1961, 50); Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (Вол., Місячне срібло, 1961, 258).

7. спец. Розміщення де-небудь (бджіл, риби і т. ін.) з метою розведення, відгодовування і т. ін. У ставах з ущільненими посадками риби особливо важливо підтримувати добрий гідрохімічний режим (Наука.., 10, 1956, 23); Допустимою нормою посадки є 200 каченят на одному гектарі усього дзеркала ставу (Птахівн., 1955, 257).

8. техн. Спосіб, характер з’єднання двох деталей, що вставлені одна в одну. Посадка визначає характер з’єднання двох вставлених одна в одну деталей і забезпечує в тій чи іншій мірі.. відносне переміщення їх або міцність нерухомого з’єднання (Слюс. справа, 1957, 104).

9. мор. Глибина занурення судна у воду. У липні караван із двох катерів, посадка яких не перевищувала півтора метра,.. вийшов із Усть-Таймира (Знання.., 11, 1967, 30); Транспорт рятувала лише його глибока посадка та пласка палуба без палубних надбудов (Смолич, Світанок.., 1953, 567).

10. спец. Ущільнення, зменшення розміру тканини, шкіри і т. ін. при висиханні або під дією високої температури.

ПОСА́ДКА², и, ж. Зменш.-пестл. до поса́да.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 307.