Про УКРЛІТ.ORG

найми

НА́ЙМИ, ів, мн. Робота або служба, на яку хто-небудь найнявся. Співа матрос, як той козак. Що в наймах виріс сиротою (Шевч., II, 1963, 105); — Не пущу я тебе в найми до панів, — сказав батько, — коли хоч, то наймайся в мужика (Н.-Лев., II, 1956, 47); — Було нас у сім’ї четверо, старші ходили по наймах, а я при батьках перебував (Тют., Вир, 1964, 29); — Як живеться? У наймах усяк буває, а доброго нема (Стельмах, І, 1962, 307).

Віддава́ти (відда́ти, здава́ти, зда́ти і т. ін.) в на́йми:

а) здавати кому-небудь на тимчасове користування, в оренду. Господарство у Мошка було мізерне, поля Гершкового не оброблював, а віддавав його в найми за другий сніп (Фр., III, 1950, 47); — Кімната, яку ми вирішили здати в найми, — одна з найкращих (Вільде, Сестри.., 1958, 296); б) наймати до кого-небудь на службу, роботу. Віддали його у найми до попа (Мирний, V, 1955, 310); Іти́ (піти́) в на́йми — найматися на роботу, службу до кого-небудь. Та знемігся неборака — Хоч продавай хату Та йди в найми (Шевч., II, 1963, 127); Пожила півроку у свекра та свекрухи, та й знову у найми пішла (Мирний, IV, 1955, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.

На́йми, мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

на́йми — робота або служба, на яку хто-небудь найнявся; про гір­коту наймитської долі в старій Україні народ склав ряд афориз­мів: «Гірко старітися в наймах», «Голод — не тітка, найми — не свій брат», «Найнявся — продався», «Шасть батька в напасть, а діти по наймах»; пор. у Т. Шевченка: «А сестри, сестри! Горе вам, мої голуб­ки молодії, Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й помрете»; не­просту долю наймички Т. Шевчен­ко зображує також в однойменних поемі та повісті; Співа матрос, як той козак, що в наймах виріс сиротою (Т. Шевченко); у сполученні: іти́ в на́йми — найматися на робо­ту, службу до кого-небудь. Матін­ко наша! Не журися ти нами: як по­ростемо, підемо в найми (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 384.

вгору