ЗА́КЛАД, у, ч. Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін. Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Фр., III, 1950, 29); Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Вишня, І, 1956, 320); Він ще каже про те, щоб члени бригади починали вчитись, щоб вступали у вечірні та заочні учбові заклади (Ткач, Арена, 1960, 206).
◊ Закри́тий навча́льний за́клад див. закри́тий.
ЗАКЛА́Д, у, ч.
1. Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі. Бернабо охоче пристав на сі умови, і, хоч інші.. купці намагались їх од того закладу розраяти, знаючи, що з того велике лихо може скоїтися, Амброджуоло та Бернабо так розтроюдились обидва, що на те розраювання не вважали і ту свою угоду для більшої певності на письмі списали (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 158).
2. Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу. — Панове, Амброджуоло сказав щиру правду; він виграв заклад. Нехай же прийде, коли його хіть, по ті гроші (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 159).
◊ Би́тися (поби́тися) об (у) закла́д; Іти́ (піти́) в закла́д — сперечатися на гроші, яку-небудь річ і т. ін. Ми з Сидором у заклад бились, дак я й програв (Барв., Опов.., 1902, 505); [Явдоха:] Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу [Прісьці], як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Мирний, V, 1955, 133);— А я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (Стельмах, Хліб.., 1959, 494); — Може, води в роти понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (Кучер, Чорноморці, 1956, 285).
3. Забезпечення одержуваної позички яким-небудь майном, цінностями, що передаються кредиторові; застава (див. заста́ва1). — Усе добро Тихонове.. було вже привезено і з-під закладу викуплено (Кв.-Осн., II, 1956, 150); [Петро:] Весною загадали платить подимне: Грошей не було. Пораїлись ми з жінкою, і я поніс Борохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр (К.-Карий, II, 1960, 29); — Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали (Мирний, III, 1954, 282).
4. перен., рідко. Доказ, свідчення чого-небудь. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Лукерка:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Крон., V, 1959, 583).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 145.