П, невідм., с. Дев’ятнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "п" (вимовляється "по"); уживається як умовне скорочення у сполученні: і т. п. (і тому подібне).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 7.