Про УКРЛІТ.ORG

відпустка

ВІДПУ́СТКА, и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін. Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (Коцюб., III, І 956, 360); Якось я приїхав додому у відпустку (Ткач, Моряки, 1948, 31).

Іти́ (піти́) у відпу́стку — брати таке звільнення. [Геннадій]: Ну, так коли ж ви.. у відпустку підете? (Мороз, П’єси, 1959, 259).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 626.

вгору