Хлап, па, м.

1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.

2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.