Ґа́йда, ди, ж.
1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13.
2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13.
3) Плохая собака. Вх. Зн. 13.
4) об. Негодникъ, негодница. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 345.