Ясноокий, а, е. Со свѣтлыми, блестящими пазами. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. ІІ. 7. Дівчина ясноока. Млак. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 545.