Ясити, яшу́, яси́ш, гл. Сообщать. «Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси»! Так що ж? у такого одмолишся? І нагаєм вибив, і кошовому з’ясував. ЗОЮР. І. 160.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 544.