Про УКРЛІТ.ORG

яса

Яса, си, ж.

1) Огласка, шумъ. Ой, Хмелю, — каже, — Хмелику! вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. ЗОЮР. І. 168.

2) Салютъ, привѣтствіе пальбой. Із дванадцяти штук гармат грімали, ясу воздавали. АД. І. 217. Гостям лицарську ясу воздаємо — стріляємо. Морд. Пл. 86.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 543.

вгору