Яйце, ця, с.

1) Яйцо. Носиться, як курка з яйцем. Посл. На яйцях спечений. Рудч. Ск. II. 2.

2) Яичко (въ половыхъ органахъ).

3) мн. Яйця. Родъ игры въ мячъ, который катятъ по вырытому, въ землѣ ряду ямокъ; въ ту ямку, въ которой остановится мячъ, бросаютъ камешекъ, называемый яйце. КС. 1887. VI. 461.

4) Чортове яйце. Неразвитой грибъ, Phallus impudicus. ЗЮЗО. I. 131.

5) Котячі яйця. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. Ум. Яєчко. На Похвалу птиця похвалиться первим яєчком. Ном. № 425.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 537.