Про УКРЛІТ.ORG

юшка

Юшка, ки, ж.

1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М’ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. 244. П’ять казанів стояло юшки. Котл. Ен. II. 11. Юшки московської ухватив. Баловствомъ занимается. Ном. № 2927.

2) Сокъ растенія. Борз. у. Ум. Ю́шечка. Чуб. V. 1159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 533.

вгору