Щулитися, люся, лишся, гл.

1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464.

2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 529.