Щертовий, а́, е́

1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев’ять, а верхових вісім. Полт. г.

2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 525.