Шумливий, а, е.

1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21.

2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 518.