Штунда, ди, ж.

1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ.

2) = Штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275.

3) соб. Штундисты.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 515.