Штукувати, ку́ю, єш, гл.

1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.

2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73.

3) = Шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 515.