Штовхан, на, м. Толчекъ, тумань. І ласкою умовляв її…. иноді й штовханів давав. Грин. II. 165. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку. Левиц. І. 536.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 514.