Шпичка, ки, ж.

1) Заостренный конецъ, заостренная палочка.

2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,… на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230.

3) Заноза.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 510.