Шпиг, га, м.

1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11.

2) Костный мозгъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 510.