Шпарувати, ру́ю, єш, гл.

1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. І. 481.

2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 509.